Розробки уроків

Гринівський НВК:ЗОШ І- ІІІ ступені, ДНЗ

Недригайлівської районної ради Сумської області

Вчитель географії

Дяченко І.М.

2016

Дата:                                Урок № 45                       6 клас

Тема:  ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ВОДИ ТА ЇЇ РОЗПОДІЛ У ГІДРОСФЕРІ

Мета: актуалізувати знання про властивості води, кругообіг води та його наслідки з курсу природознавства; формувати знання про гідросферу та її складові, походження та значення води для усього живого; розвивати вміння виявляти та розрізняти властивості води; виховувати бережливе ставлення до водних багатств планети.

Обладнання: підручники, атласи, глобус, настінна карта півкуль, схема (відеосюжет) «Світовий кругообіг води».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати складові гідросфери, пояснювати особливості розподілу вод гідросфери, значення гідросфери для усього живого; наводити приклади прояву різних властивостей води в природі та житті.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

Особливості яких оболонок Землі було вивчено на уроках географії?

У яких агрегатних станах перебуває вода?

За яких умов вода переходить з одного стану в інший?

Про які властивості води ви дізналися під час вивчення теми «Атмосфера»?

Що таке кругообіг води?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Фантастична добавка»

Колись давно жила собі планета. Була вона молода, гаряча й дуже самотня. Інші планети Сонячної системи, такі ж молоді та гарячі, розташовувалися далеко, і спілкуватися з ними було важко. Дуже хотілося планеті з кимось товаришувати, про когось дбати. І от одного разу, у результаті дуже складної послідовності хімічних реакцій, у речовині мантії планети почала утворюватися вода. Поступово води утворилося так багато, що вона заповнила западини. А оскільки поверхня планети була теплою, то вода почала активно випаровуватися, утворилися хмари, а із хмар пішов дощ. Одного сприятливого моменту у воді з’явилися перші найпростіші живі організми.

Як із цих найпростіших виникли складні живі системи, поки що нікому не відомо. Але головне, що наша планета відтоді перестала страждати від самотності...

Не важко здогадатися, про що йдеться в цій казці. Звичайно ж, про воду, про водну оболонку Землі, про взаємозв’язки водної оболонки з літосферою та атмосферою. Саме водну оболонку — колиску життя на нашій планеті, ви вивчатимете на уроках, присвячених темі «Гідросфера». На вас чекають простори океанів, загадкові вигини річок та таємничі озера, мальовничі водоспади та холодні льодовики. Тож почнімо ознайомлення з водною оболонкою планети.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Вода — особлива речовина

На фізичній карті світу переважають блакитний і синій кольори. Це вода — найпоширеніший мінерал на Землі. Мінерал, без якого не можливе життя. Вода є у складі всіх живих організмів. Тіло людини, наприклад, на 65 % складається з води. Гриби, водорості та деякі рослини можуть вміщувати до 98 % цієї речовини.

Висновок 1. Вода є основою життя на Землі. Багатство та різноманітність природи пов’язані з водою.

2.Гідросфера — водна оболонка Землі

Гідросфера — водна оболонка Землі, сукупність усіх природних вод на земній поверхні та поблизу її.

Аналіз діаграми в підручнику.

До складу гідросфери належить води Світового океану, води суходолу (річки, озера, болота, льодовики, підземні води, штучні водойми), вода в атмосфері.

Об’єм гідросфери становить 1533 млн км³. Понад 96 % гідросфери складають солоні води океанів та морів, які вкривають 70,8 %площі земної поверхні.

Гідрологія — наука, яка вивчає води Землі, їхні властивості,розповсюдження та процеси, що в них протікають.

Висновок 2. Вода утворює одну з потужних земних оболонок. Більша частина гідросфери припадає на води океанів та морів.

3. Світовий кругообіг води

(робота зі схемою «Світовий кругообіг води» або перегляд відеосюжету)

Вода на Землі перебуває у трьох станах:

·        рідкому,

·        твердому,

·        газоподібному.

Завдяки тому що вода може переходити з одного стану в інший,у природі відбувається без перервний процес переміщення води зі Світового океану на суходіл, а з суходолу — знову у Світовий океан — кругообіг води.

Прийом «Мозковий штурм»

Уважно роздивиться схему світового кругообігу води та установіть значення цього явища в природі.

Завдяки кругообігу:

·        не вичерпується вода на суходолі;

·        підтримується існування багатьох форм життя поза океанами й морями;

·        відбувається перерозподіл тепла і вологи на планеті.

Висновок 3. Усі складові гідросфери взаємопов’язані між собою та утворюють єдиний кругообіг води в природі.

4. Зв’язок гідросфери з іншими оболонками Землі

Прийом «Власні приклади»

Завдання. Наведіть приклади взаємозв’язків гідросфери з іншими оболонками.

Завдяки без перервному кругообігу вологи в природі здійснюється постійний зв’язок гідросфери з іншими геосферами Землі. Найтісніше гідросфера пов’язана з атмосферою, звідки на поверхню Землі поступає вода у вигляді атмосферних опадів. Головним джерелом забезпечення атмосфери водяною парою є Світовий океан,з поверхні якого вода випаровується в атмосферу. Пов’язана гідросфера і з літосферою, на якій утворюються водойми, формуються льодовики тощо.

Від характеру поверхні Землі залежить формування озер, боліт, напрямок річок та швидкість їхніх течії. У свою чергу річки та тимчасові водотоки змінюють поверхню, утворюючи нові форми рельєфу. Нерозривно пов’язана гідросфера з біосферою. Живим організмам, крім поживних речовин, потрібні тепло і волога. Для багатьох рослин та істот вода є середовищем проживання. Рослини, особливо лісові, є не тільки споживачами вологи, а й важливими регуляторами річкового стоку, рівня підземних вод.

Висновок 4. Проникаючи в усі оболонки, вода пов’язує їх між собою.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний крос»

Водна оболонка нашої планети називається.... (гідросферою).

Основна частина вод гідросфери зосереджена у... (Світовому океані).

Вода може перебувати у трьох станах:... (рідкому, твердому, газоподібному).

Основною причиною утворення кругообігу води в природі є...(енергія Сонця).

Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани разом утворюють... (Світовий океан).

Прийом «Творча лабораторія»  (робота в групах)

Завдання. Складіть невелике оповідання з теми «Мандрівка крапельки води».

Прийом «Проблемне питання»

Як зміниться гідросфера, якщо Земля раптом втратить атмосферу?

«Географічний практикум»

Складіть схему складових гідросфери.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Учні складають п’ять речень, що містять головну інформацію уроку.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст  підручника §43

2. Скласти в зошиті схему світового кругообігу води.

3. Випереджальне завдання:

·        прочитати параграф «Світовий океан та його частини»;

·        скласти проблемне питання до тексту параграфа.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

·        Серед восьми планет Сонячної системи тільки Земля має рідку оболонку.

·        Майже 3/4 поверхні Землі вкрито суцільною завісою вод, і лише1/4 припадає на суходіл.

·        У Північній півкулі нашої планети водою зайнято 61 % поверхні, а в Південній — 81 %.

·        В історії Землі існує чимало нерозгаданих таємниць і загадок. Однією з них є питання про те, як утворилися океани.

·        Безсумнівним є той факт, що в найдавніший період розвитку Землі їх не існувало. За оцінками вчених, води океані в з’явилися понад 500 млн років тому.

·        Сучасні теорії стверджують, що колись майже вся поверхня планети була морем. Теорія про рухи літосферних плит наводить докази змін, що відбувалися з океанами та сушею протягом геологічного розвитку Землі.

·        Води атмосфери в результаті кругообігу оновлюються впродовж кількох днів, річок — впродовж тижнів, озер — впродовж місяців і років.

·        Склад води Світового океану оновлюється протягом 3 тис. років,організмів — за кілька годин.

Дата:                                    Урок №46                              6 клас

Тема: СВІТОВИЙ ОКЕАН ТА ЙОГО ЧАСТИНИ

Мета: формувати поняття «Світовий океан» та ознайомити з його складовими; формувати знання про види суходолу в океані; розвивати первинні практичні навички визначати географічне положення океанів та його складових, визначати глибини морів та океанів за шкалою глибин; розвивати вміння самостійно працювати з джерелами географічних знань; виховувати географічну культуру, взаємодопомогу, толерантність, розширювати світогляд учнів.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, контурні карти.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Очікувані результати:учні зможуть розкривати ознаки понять «океан»,«море», «затока», «протока», «острів»; називати та знаходити на карті океани, найбільші моря, затоки, протоки, материки, острови, півострови; користуватися шкалою глибин; визначати географічне положення водних об’єктів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

Що таке світовий кругообіг води? Назвіть причину та наслідки світового кругообігу води.

З яких частин складається гідросфера?

Які океани визнаєте?

Як води суші пов’язані зі Світовим океаном?

Яка частина площі поверхні Землі припадає на Світовий океан?

«Конкурс творчих питань»

Учні ставлять запитання, підготовлені вдома. Якщо в класі не можуть відповісти на запитання, то автори пропонують свої варіанти відповіді.

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практична теорія»

Ви вже знаєте про те, що колись на Землі існував один материк — Пангея, з усіх боків оточений єдиним океаном. Рухи літосферних плит розділили цей величезний суходіл на шість частин,які, у свою чергу, поділили єдиний океан на чотирискладові. Однак, незважаючи на такі серйозні зміни в обрисах суші та води,океан зберіг свою цілісність. Із будь-якої його точки можна потрапити до будь-якої іншої, не перетинаючи суходолу. Не вірите?Спробуйте!

Здійснімо подорож Світовим океаном, ознайомимося з його частинами та з’ясуємо особливості ділянок суходолу в океані.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Світовий океан та його складові

Світовий океан — безперервна водна оболонка земної кулі.

Світовий океан умовно поділяється на чотири океани: Тихий,Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий.

Океан — це частина Світового океану, розташована між окремими материками. (Поняття «океан» в перекладі з грецької означає «велика річка, що оточує Землю».)

Прийом «Картографічний практикум»

1) Знайдіть на карті океани та зробіть висновки про встановлення меж між ними.

2) Підпишіть назви океанів на контурній карті.

У складі океанів виділяють моря.

Моря — це частини океанів, відокремлені від них суходолом або підняттями дна. Розрізняють внутрішні та окраїнні моря.

Прийом «Картографічний практикум»

За картою наведіть приклади внутрішніх та окраїнних морів.

Океани і моря при березі утворюють затоки: бухти, губи, фіорди, лимани.

Затока — це частина моря чи океану, яка заходить у сушу,але має вільний зв’язок з океаном чи морем.

Бухта — невелика затока, відокремлена від моря не великими півостровами і мисами, які виступають у море.

Губа — називається затока довгастої форми з гирлом річки у її вершині (Обська губа).

Фіорд — вузька і глибока затока, яка глибоко врізується у сушу і обмежена крутими, прямовисними берегами.

Лимани — мілководна затока, що утворилася при затопленні морем гирла річки, часто відокремлюється від основної частини моря косою.

Прийом «Картографічний практикум»

а) За картою знайдіть та назвіть найбільші затоки Світового океану.

б) Установіть, як називаються об’єкти, що з’єднують океани,моря, затоки.

Протока — вузька частина Світового океану, яка розташовується між двома ділянками суші і з’єднує між собою дві водойми.

Висновок 1.Світовий океан становить основну частину гідросфери. Частинами Світового океану є океани, моря, затоки, протоки.

2. Суходіл в океані (робота з картою)

Материк — величезна ділянка суходолу, що з усіх або майже з усіх боків оточена морями або океанами.

Острови — порівняно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою.

Якщо острови розташовані недалеко один від одного, то таку групу називають архіпелагом. Найбільший острів — Гренландія;за площею він у 3,5 рази більший за територію України.

За походженням острови поділяють на материкові, вулканічній коралові.

Материкові — це частини материка, що відокремилися внаслідок руху земної кори. Розташовані переважно на материковому шельфі. Наприклад, острів Великобританія, Мадагаскар, Шрі Ланка.

Вулканічні — утворилися під час виверження вулканів на дні морів та океанів. Вони невеликі за площею, розміщуються групами, у рельєф і виокремлюються підвищені конуси вулканів. До них належать Гавайські, Курильські та інші острови.

Коралові острови складені вапняковими скелетами коралових поліпів — дрібних тварин, які живуть у тропічних водах. Такі острови утворюються на мілководді (до 50 м) в теплих водах, де можуть розвиватися поліпи.

Найбільша коралова споруда у світі — Великий Бар’єрний риф біля східних берегів Австралії.

Кораловий острів, що має форму суцільного або розірваного кільця, називають атолом.

Півострів — ділянка суходолу, сполучена з материком і оточена з трьох боків водою.

Найбільшим півостровом у світі є Аравійський. Його площа майже в 5 разів більша за територію України. Найбільший півострів України — Кримський.

Висновок 2. У Світовому океані розташовані материки, острови,та півострови.

3. Шкала глибин

Пригадайте, що таке шкала висот та для чого вона призначена.

Шкала глибин — кольорова діаграма, яку використовують на картах для позначення особливостей рельєфу дна океанів.

Шкала глибин  змінюється від густого синього кольору в найглибших місцях — глибоководних жолобах до світло-голубого на мілководдях і шельфах — підводних околицях материків.

Ізобати — лінії, що з’єднують ділянки дна з рівною глибиною.

Максимальні глибини морів та океанів на картах позначають числами блакитного кольору.

Висновок 3.Прироботі з картою середні глибини океанів та їхні складові визначають за шкалою глибин, максимальні — за числовими позначеннями.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Гра «Подорож океанами» (робота в групах)

Учні складають характеристики географічного положення океану за картами атласу.

Дидактичні картки для роботи груп

Назва океану
У яких півкулях розташований
Береги яких материків омиває
Найбільші: А) моря Б) затоки В) острови Г) півострови
Середні глибини
Максимальні глибини

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення результатів роботи.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника §45

2. Виписати визначення в зошити.

3. Позначити на контурній карті моря, затоки, протоки, материки,найбільші острови, півострови, архіпелаги (практична робота № 7).

4. Скласти кросворд за визначеною номенклатурою.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Загальна площа Землі становить 510 млн км2, при цьому Світовий океан займає 360,67 млн км2. На кожен квадратний кілометр суходолу припадає 2,4 км2 води. У Північнійпівкулі океан займає61 % всієї поверхні, у Південній — 81 %.

Найбільший і найглибший океан — це Тихий. Площа його з морями — близько 180 млн км², перевищує площу всіх материків. Так, на його акваторії досить вільно розмістилися б усі материки і залишилося б місце для другої Африки. У Тихому океані розташована і найбільша кількість морів (25) та островів — близько 10 тисяч. Більшість островів перебувають у центральній частині океану та на його окраїнах на сході й особливо на заході. Ці острови утворюють єдину острівну частину світу — Океанію.

Найбільше і найглибше на планеті море — Філіппінське, що в Тихому океані. Площа цього моря 5,7 млн км2.

Найменше море — Мармурове, розташоване між Середземним і Чорним морями. Його площа лише 12 тис.км2, що в три рази менше від Азовського моря. Довжина моря — 280 км, найбільша ширина — 80 км, найбільша глибина — 1273 м, вономіститьлише4 тис.км2 води, що у 80 разів менше, ніж, наприклад, Азовське море.

Наймілководніше море на Землі — Азовське, середня глибина якого 8 метрів, а найбільша — не перевищує 15 метрів. За площею Азовське море не перевищує 39 тис.км2, що в одинадцять разів менше від Чорного моря. Серед усіх морів земної кулі Азовське море найглибше врізується в материк.

Основні характеристики океанів

Назва океану	Площа, млн. км²	Об’єм, тис. км³	Глибина, м
			Середня	Найбільша
Атлантичний	92	330,1	3600	9218
Індійський	76	284,6	3740	7455
Північний Льодовитий	15	18,1	1225	5450
Тихий	179	710	3960	11022

Дата:                              Урок №47                                       6 клас

Тема: ВЛАСТИВОСТІ ВОД CВІТОВОГО ОКЕАНУ.

РУХИ ВОДИ В ОКЕАНІ

Мета: актуалізувати та поглибити знання про Світовий океан, формувати знання про властивості вод Світового океану; розвивати практичні вміння та навички визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяти розумінню закономірностей у змінах температурі солоності вод Світового океану; розвивати пізнавальний інтерес, аналітичне мислення; виховувати організованість, послідовність у діях.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати властивості вод, пояснювати особливості розподілу температур та солоності поверхневих вод, визначати причини змін температури і солоності вод у різних частинах Світового океану.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Робота з географічною картою

Учитель або один із учнів показує на настінній карті географічні об’єкти, а учні, користуючись картками (червона, зелена), називають їх.

Прийом «Експрес-тест»

1. Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:

А острів; В материк;Б півострів; Г архіпелаг.

2. Середземне море є морем:

А окраїнним; В найбільш глибоким;Б внутрішнім; Г найменшим за площею.

3. Океан, переважна частина якого розташована у Південній півкулі:

А Тихий; В Атлантичний;Б Індійський; Г Північний Льодовитий.

4. Походження острова Мадаґаскар:

А материкове; В коралове;Б вулканічне; Г змішане.

5. Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює ділянки суші:

А затока; В протока;Б море; Г шельф.

Прийом «Бліцопитування»

Пригадайте, які гази належить до складу атмосферного повітря.

Від чого залежить розподіл температур повітря на поверхні Землі?

Які властивості води вам відомі?

IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Чи доводилося вам куштувати морську воду? Вона гірко солона, неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море солоне? Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу води.

Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають собі шлях серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. І от вони дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але випаровуючись, крапельки води залишають морю той маленький вантаж солей, що принесли із собою.

Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона відрізняється від прісної. Наприклад, у морській воді легше плавати. Кількість солей у морській воді в різних частинах Світового океану неоднакова. Також відрізняється і температура вод Світового океану.

Від чого ж залежить солоність і температура вод Світового океану? Ви зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Солоність морської води. Одиниці вимірювання солоності

Солоність — кількість солей у грамах, розчинених в 1 літрі(1000 г) океанічної води. Солоність обчислюють у проміле (‰),тобто тисячних частках. Середня солоність морської води —35 ‰. Це означає, що в 1 літрі вод океану міститься в середньому 35 г солей.

Демонстрація досліду

Розчинення 1 столової ложки морської солі в 1 л води — одержання «морської» води.

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності поверхневих вод Світового океану та поясніть причини відмінностей показників у різних частинах океану.

Ступінь солоності поверхневих вод океану залежить від:

·        кількості опадів;

·        величини випаровування;

·        опріснення водами річок;

·        танення льодів.

Найменш солоними є води Балтійського моря (5 ‰), а найсолонішими — води Червоного моря (42 ‰).

Солоність води обумовлює низку особливостей: середні температура замерзання морської води коливається в межах від –1,1 до–2,2 ºС, а закипає вода за температури вище від 100 ºС.

Висновок 1. Солоність поверхневих вод Світового океану не скрізьоднакова та залежить від низки чинників.

2 Температура вод Світового океану

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Проаналізуйте карту показників середньорічної температури поверхневих вод Світового океану та поясніть причини змін цих показників.

Температура поверхневого шару води залежить від клімату та знижується від екватора до полюсів. Середня температура поверхневого шару вод океану становить 17,5 ºС. З глибиною температура води знижується досить швидко до глибини 200 м, від 200 до1000 м — повільніше. На глибинах понад 1000 м температура становить приблизно +2...+3 ºС. Середня температура всієї маси водив океані дорівнює +4 ºС. Найнижча температура води у полярних морях (–2 ºС), найвища — у Перській затоці (+37 ºС).

Океанічна вода має велику теплоємність: 1 м³ води, охолонувши на 1 ºС, може нагріти на 1 ºС понад 3300 м³ повітря.

Висновок 2. Вода у Світовому океані нагрівається Сонцем. Температура поверхневих вод океану не однакова та залежить від широти місцевості, пори року, морських течій тощо.

3. Види рухів води в Океані (перегляд презентації)

Хвилі — коливні рухи водної поверхні. Розрізняють вітрові,сейсмічні та припливно відпливні хвилі.

Вітрові хвилі утворюються внаслідок тертя між повітрям і водою. Вони мають коливальний характер, причому чим сильніший вітер, тим більше хвилювання.

Сейсмічні хвилі — цунамі, утворюються під час підводних та прибережних землетрусів, а також вивержень вулканів. Цунамі переміщуються в океані з надзвичайною швидкістю (до 800 км/год).

У відкритому океан і висота цунамі невелика, однак на мілководді вони підіймаються на 20–30 м та мають страшну ударну силу, тому завдають жахливих руйнувань.

Припливно-відпливні хвилі виникають через коливання поверхні Світового океану відносно його середнього рівня у зв’язку з тяжінням Місяця та Сонця. Зазвичай під час припливів вода підіймається на 1–2 метри. Максимальна висота припливів (18 м) спостерігається в затоці Фанді в Північній Америці.

Океанічні течії — горизонтальні переміщення водних мас на великі відстані.

За походженням найбільш поширені вітрові течії, викликані в пливом потужних постійних і сезонних вітрів.

Висновок 1. Вода в океані завжди перебуває у русі. Розрізняють кілька видів рухів води: вітрові хвилі, цунамі, припливи та відпливи, течії.

4. Характеристика видів рухів води в Океані та з’ясування їхніх причин (робота в групах)

Завдання. Аналізуючи текст, рисунки, схеми підручника, складіть на аркуші паперу «шпаргалку» (опорну схему) за видами руху вод в Океані та причинами їхнього виникнення.

Кожна група виконує однакове завдання, але робить «шпаргалку» маркерами та фломастерами певного кольору. Коли закінчується час на виконання (близько 20 хв), роботи передають іншим групам на 1 хвилину,щоб, «обійшовши» всі групи, вони повернулися до «авторів». За одну хвилину кожна група повинна перевірити «шпаргалку» та за необхідності маркером свого кольору внести виправлення та доповнення.

Висновок 2. Причинами рухів води в океані є вітер, взаємодія Землі з Місяцем та Сонцем, підводні землетруси та вулканізм.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Чомучка»

Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів зменшується?

Чому на великих глибинах солоність вод майже не змінюється?

Чому океанічна вода замерзає не за 0 ºС, а за –0,5 ºС, –1,0 ºС,а іноді й за –2,0 ºС?

Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється а влітку, навпаки, скорочується?

Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну — 42 ‰?

«Порівняйка»

Завдання. Порівняйте солоність окремих частин Світового океану із середньою океанічною та поясніть причини відмінностей:

·        Аравійське море — 36–37 ‰;

·        Ґвінейська затока — 31–32 ‰;

·        Бенґальська затока — 32 ‰;

·        Карське море — 10 ‰;

·        води біля берегів Антарктиди — 32–33 ‰.

Прийом «Проблемне питання»

Чому колись на морських суднах моряки, вирушаючи в далеке плавання, брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні в цьому немає необхідності?

Прийом «Проблемне питання»

Американський океанограф і метеоролог М. Ф. Морі так написав про течії: «В Океані є річка. Вона не пересихає навіть у найбільші посухи та не виходить з берегів під час найсильніших повеней». Наведіть аргументи «за» і «проти» такого порівняння.

Задача

Через який час цунамі, що виникло поблизу Гавайських островів, досягне берегів Японії? (Середня швидкість поширення хвиль — 700–800 км/год).

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Заключне слово вчителя

Важливими характеристиками вод Світового океану є солоність і температура.

Солоність поверхневих шарів Світового океану не однакова і залежить від кількості атмосферних опадів, притоку річкової води,танення льодовиків та випаровування водяної пари. Температура поверхневого шару Світового океану знижується від екваторіальних широт до полярних та з глибиною.

Води Світового океану постійно перебувають у русі. Найбільш поширеним видом руху є хвилі, спричинені вітром. Причинами, що викликають рухи води, можуть бути також постійні вітри, цунамі та землетруси, сила тяжіння Сонця та Місяця. Цунамі та сильні хвилі надзвичайно небезпечні і можуть призводити до серйозних руйнувань та людських жертв. Запобігти цунамі неможливо, але можна заздалегідь попередити про його наближення. А от енергію припливів люди навчилися використовувати. На узбережжі деяких країн побудовані припливні електростанції.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника §45,46

2. Позначити на контурній карті материки, великі острови та півострови.

3. Нанесіть на карту теплі (червоним кольором) та холодні (синім кольором) течії Світового океану: Західних Вітрів, Ґольфстрім, Північноатлантичну, Північну та Південну Пасатні, Перуанську,Каліфорнійську, Мусонну, Куросіо.

3. Об’єднатися в групи, принести папір, фломастери, маркери.

4. За допомогою Інтернет-ресурсів підібрати цікаві факти (2–3) про живі організми в Океані.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

В Океані розчинено близько 50 000 000 000 000 000 (50 квадрильйонів) тонн солей. Якби води морів та океанів випарувалися, на дні океанів залишився би шар солі завтовшки 150 м. З океанічної солі можна було б також насипати вздовж усього екватора вал завширшки в 1 км та заввишки 280 м.

У морях та океанах є також радій та уран. До того ж, за розрахунками вчених, у кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 300 кг срібла та 6 кг золота. Однак на сучасному рівні техніки процес виділення з морської води цих скарбів є дужетрудомістким і нерентабельним. Хоча вже сьогодні з неї видобувають магній, калій, бром і різні солі.

Сталість сольового складу океану регулюється живими організмами. Майже весь вуглекислий кальцій, а також солі Силіцію(кремнію), що виносяться річками, швидко витягуються з розчинутими морськими рослинами та тваринами, які будують із цього матеріалу свої панцири та черепашки.

Тепер для вимірювання солоності Світового океану зовсім не потрібно брати проби вод. 2011 року НАСА зібрало на борту міжнародного супутника прилад, який зробив першу глобальну карту солоності океанів Землі.

Відомий як Aquarius, прилад надав НАСА найточніші дані з космосу про солоність на поверхні океану — ключовий компонент клімату Землі, який впливає на циркуляцію океану і пов’язаний з якістю прісної води на планеті.

Найбурхливіші у Світовому океані — південні широти, так звані «ревучі сорокові» та «шалені п’ятдесяті». А найспокійніше місце в Океані — у районі острова Ява. Море хвилюється тут лише10–12 разів на рік, а великі шторми бувають дуже рідко.

Теплі та холодні течії істотно впливають не лише на клімат окремих країн або материків, але й на клімат усієї планети, транспортуючи величезні маси води, тому, наприклад, теплі течії називають ще «трубами водяного опалення» Землі.

Раніше найбільшою з морських течій вважали Ґольфстрім, який разом зі своїм продовженням — Північно-Атлантичною течією, дістав назву «піч Європи». Ця течія біля острова Ньюфаундленд сягає завширшки 20 км за середньої глибини 320 м. Усі річки нашої планети несуть у 22 рази менше води, ніж один Ґольфстрім. Але нещодавно було встановлено, що найпотужнішою і найбільшою течієює Антарктична циркумполярна (течія Західних Вітрів), тобто навколо антарктична течія. Довжина «цариці морських річок» перевищує 30 тис. км, ширина — 1000 км, а глибина — 2–4,5 км. Що секунди Антарктична течія переносить понад 240 млн км3 морської води, що значно більше, ніж решта «морських річок» разом.

Найшвидша з течій — Наквато Рапідс у Тихому океані біля берегів канадської провінції Британська Колумбія. За даними Книги рекордів Гіннеса, її швидкість становить 29,6 км/год.

Найбільші хвилі бувають у Тихому океані. Навесні 1972 р. підчас бурі було зафіксовано більш ніж 34-метрову їхню висоту. Вони йшли одна за одною через кожні 20 секунд зі швидкістю 138 км/год. Хвилі цунамі ще вищі. Рекордної висоти сягнула хвиля біля архіпелагу Рюкю (Японія) під час землетрусу 24 квітня 1771 р.— 85 метрів!Швидкість — 700 км/год. Цей рекорд записаний до Книги рекордів Гіннеса.

Дата:                                        Урок №48                           6 клас

Тема:БАГАТСТВА CВІТОВОГО ОКЕАНУ. ОКЕАН ТА ЛЮДИНА

Мета: ознайомити з біологічними, мінеральними та енергетичними багатствами океану; розвивати практичні вміння визначати за картамиатласу родовища мінеральних ресурсів і представників органічногосвіту; сприяти розумінню наслідків господарської діяльності людиниу зв’язку з використанням ресурсів Океану; розвивати пізнавальний інтерес до вивчення та раціонального використання багатств океану, формувати науковий світогляд, вміння використовувати додаткові джерела географічних знань; виховувати бережливе ставлення до природних багатств Океану.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Багатства Світового океану».

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади біологічних, мінеральних та енергетичних ресурсів океану, визначати проблеми, щовиникають в океані через господарську діяльність людей, доводитинеобхідність раціонального використання природних багатств океану.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Лови помилку картографа!» (робота з картою)

Учитель (учень) показує на настінній карті та називає (правильно або неправильно) географічні об’єкти. Учні за допомогою червоної та зеленої карток сигналізують про свою згоду чи незгоду з названим.

Прийом «Географічний крос»

Головною причиною виникнення течій в океані є...(постійні вітри).

Найпомітніші зміни рівня води під час припливів і відпливів спостерігають у... (вузьких затоках, гирлах річок).

Відстань між двома сусідніми гребенями хвилі називають...(довжиною хвилі).

Пристрій для занурення на невеликі глибини називається...(аквалангом).

Підводний апарат для дослідження морських глибин називається... (батискафом).

Прийом «Проблемне питання»

1. Чому Північну Атлантику називають «кухнею погоди» Європи?

2. Течію Куросіо часто називають тихоокеанським аналогом Ґольфстріму.

Поясніть, на яких ознаках подібності ґрунтується це твердження.

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практична теорія»

Світовий океан по праву можна вважати не лише «колискоюжиття», але й колискою сучасної цивілізації. Чимало давніх держав виникли на морських берегах. Ще до епохи Великих географічних відкриттів людство стало освоювати простори Світового океану, а з настанням епохи вітрильників океан став «головним воднимшляхом людства». До сьогодні переважну частину вантажів транспортують водою. Воду Світового океану нерідко називають «рідкоюрудою», адже в ній розчинена величезна кількість різноманітнихметалів. Із шельфовою зоною океану пов’язано народження багатьохосадових корисних копалин, зокрема й нафти та газу. Основна частина сучасного населення планети проживає близько (не більш ніж200 км) від морських узбереж. І все-таки, незважаючи на тривалеосвоєння водних просторів глибин, Світовий океан не квапитьсявідкривати свої таємниці. Видатний швейцарський океанолог Жак Пікар, який присвятив життя вивченню океану, написав такі рядки: «...океан — це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей,безглуздих питань і захопливих загадок». Загадковими та маловивченими є живі організми океану. Багатими, але важкодоступнимизалишаються мінеральні запаси океану, а енергетичний запас Світового океану просто безмежний. Про те, як використовує людинабагатства Океану та якими є наслідки господарської діяльності людей, ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Живі організми в Океані (перегляд презентації)

За результатами дослідження, опублікованого в 2011 році в журналі PLOS Biology, в океані мешкає близько 2,2 мільйона видів організмів, з яких відомо тільки близько 194 400 видів.

За умовами перебування морські організми поділяються на тригрупи: планктон, нектон, бентос.

Планктон — сукупність організмів, що населяють товщу водиі переносяться течією в горизонтальному напрямку.

Нектон — живі організми, що живуть в товщі води й активнопересуваються у будь-якому напрямку (риби, китоподібні, черепахи, ластоногі, кальмари).

Бентос — сукупність організмів, що живуть на дні: одні зариваються в донний ґрунт (молюски, морські черві), другі пересуваються по дну (краби, морські зірки), треті прикріплюютьсядо дна (водорості, корали).

Біологічні ресурси океану розподілені нерівномірно. У прибережній смузі добувають 95–97 % морської риби та безхребетних тварин.

Значну кількість морепродуктів у шельфовій зоні можна пояснити сприятливими умовами для високої біологічної продуктивності.

Висновок 1. Біологічні ресурси Світового океану являють собоювсе розмаїття рослин і тварин, що мешкають в океанах і морях.Однак поки ще використовується лише незначна частина органічного світу океану.

2 Особливості живих організмів (виступи учнів, які підготувалиповідомлення)

3 Ресурси Світового океану. Біологічні, мінеральні, енергетичні(робота з підручником та картами атласу)

Складання схеми

 

Висновок 2. Головними багатствами Світового океану є різноманітні природні ресурси — природні об’єкти та явища, придатні длялюдини. Серед них найбільше використовують біологічні, мінеральні та енергетичні ресурси.

4 Океан та людина (робота в парах)

Заповнення таблиці

Види господарської діяльності	Наслідки
Рибальство	Виснаження рибних запасів

Висновок 3. Перед усім людством стоїть проблема бережливого використання багатств Світового океану й захист його відзабруднення.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Визначте за картами атласу райони в Океані:

а) де здійснюють інтенсивне видобування корисних копалин;

б) де відбувається рибна ловля та промисел морських тварин.

Прийом «Чомучка»

Чому Світовий океан називають колискою сучасної цивілізації?

Чому через Атлантичний океан прокладено найбільше торговельних морських шляхів?

Чому необхідно регулювати вилов промислових риб та полювання на морських тварин?

Чому необхідно боротися із забрудненням Океану?

Чому вчені різних країн об’єднують свої зусилля для вивченняОкеану?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Формулюють учні за допомогою питань учителя.

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

Які знання та навички, набуті сьогодні на уроці, ви зможете використати в конкретних життєвих ситуаціях?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал підручника §47

2. Скласти кросворд з десяти питань до теми «Світовий океан».

3. Скласти оповідання про уявну подорож Світовим океаном.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Найбільшою рибою Світового океану є китова акула. Окремі особини цього виду мали довжину 12,65 метра і досягали маси понад 21,5 тонни. Сьогодні китові акули мешкають у всіх тропічних та помірно-теплих морях. Водночас найменшою рибою в Світовому океані вважають Schindleria brevipinguis, яка мешкає в коралових лагунах Бар’єрного рифу. Рибки цього виду можуть досягати лише8,4 мм у довжину.

В Індійському океані мешкає незвичайна риба, що перед сном випускає з рота прозору клейку рідину, у яку закутується, ніби одягає нічну сорочку. Ця риба спить, заховавшись у темне місце, а вранці скидає нічне вбрання.

У водах Північної частини Тихого океану живе невеличка риба мекстина. Відчувши небезпеку, вона виділяє таку кількість слизу, що вода навколо неї стає наче холодець, крізь який не проникає жоден ворог. Риба не має очей, але чудово орієнтується завдяки своєрідному радару — надчутливим клітинам, що розміщені по всьому її тілу. Мекстина може обходитися без їжі понад півроку. До того ж вона єдина серед риб дихає носом і має аж чотири серця. Завдяки надзвичайній еластичності хребта мекстина здатна зав’язуватися вузлом.

Дуже небезпечною серед фауни тропічних вод є гігантська медуза, яку називають морською осою, а ще — прозорим убивцею, адже за останні роки від її отрути загинуло людей більше, ніж від акул. Морська оса, як правило, тримається затемнених місць прибережної смуги, тому її важко побачити навіть людині з добрим зором. Досить легенького дотику отруйних щупалець цієї істоти, щоб через три хвилини настала смерть. Проти отрути морської оси медицина безсила.

Нещодавно у водах Тихого та Індійського океанів, біля берегів Австралії, виявлено маленького восьминога масою тіла до 70 г, який виділяє отруту, сильнішу за отруту гримучої змії у 300 разів та кобри — у 20 разів. Хижак накопичує стільки отрути, що може вбити десятьох людей лише за дві секунди!

Найбільший ссавець Землі — кит, мешканець океану. Рекордсменом ваги серед китів є синій кит. 1947 р. було зафіксовано максимальну вагу одного з таких китів — 190 т! У тілі вусатого кита фінвала міститься 8 т крові, вага серця досягає 200–250 кг. Воно розвиває потужність у десять кінських сил!

Дата:                                            Урок №49                           6 клас

Теми: ВОДИ СУХОДОЛУ. РІЧКИ. РІЧКОВА СИСТЕМА ІБАСЕЙН

Мета: поглибити та систематизувати знання про річки, набуті в початковій школі та на уроках природознавства; формувати первинні практичні вміння визначати за картою напрямок течії річки, знаходити частини річки, ліві та праві притоки;розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес; сприяти формуванню бережливого ставлення до води, екологічної культури.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, фізична карта України, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Річки», контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати складові вод суходолу, розкривати зміст поняття «річка», «річкова система», «річковий басейн»,пояснювати залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу,знаходити та показувати на карті найбільші річкові системи світу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна розминка» (без настінної карти й атласу)

Завдання. Не зазираючи до карти, скажіть, де розташовані: Червоне море, Бенґальська затока, Ґібралтарська протока, півострів Антарктичний, Маґелланова протока, Японські острови, течія Куросіо, Каліфорнійська течія, течія Західних Вітрів та ін.

Обмін кросвордами, взаємоперевірка

Прийом «Бліцопитування»

Згадайте, з яких частин складається гідросфера.

Яка частина гідросфери припадає на води суходолу?

Як води суходолу пов’язані зі Світовим океаном?

Які найбільші річки та озера вам відомі?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практична теорія»

Ще до виникнення «морських» цивілізацій у долинах великих річок світу — Нілу та Хуанхе, Інду та Ґанґу, Тигра та Євфрату — виникли перші осередки давнього землеробства, що поклали початок давніх «річкових» цивілізацій. Подивіться на карту світу. Річкові системи нагадують кровоносні судини людського організму. Недаремно за річками закріпилася назва «блакитні артерії планети». Дуже різні тане схожі одна на одну, всі річки — великі працівниці: вони транспортують воду на величезні відстані, зрошують земельні угіддя, постачають воду в населені пункти, беруть участь у створенні нових форм рельєфу та мають величезні запаси енергії. Річку можна порівняти з істотою: вона народжується, дорослішає, працює, старіє, має свій характер, іноді спокійний, подеколи норовистий. Сьогодні на уроці ви ближче познайомитесь із цими дивовижними витворами природи,а також з’ясуєте, що являють собою річки та як вони «живуть».

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Щотакерічка(прийом «Мозковий штурм»)

Усі версії, ключові слова записують на дошці, аналізують та формулюють поняття.

Річка — це природний водний потік, що рухається в заглибленні, створеному його рухом, — руслі (річищі).

2. Елементи річки та річкової долини

Виконання рисунків-схем у зошитах

Річкова долина — витягнута в довжину заглибина у земній поверхні, утворена дією постійного водотоку.

Витік — початок річки. Витоком може бути джерело, льодовик, озеро або болото.

Гирло — місце впадіння річки в море, озеро чи в іншу річку.

Річка з притоками утворює річкову систему. Назву річковій системі надають за головною річкою, наприклад, система Дніпра, Волги, Дунаю.

Водозбірний басейн — територія суходолу, з якої річка за допомогою приток збирає атмосферні опади.

Найбільший водозбірний басейн є Амазонка — 7 180 тис. км², що майже дорівнює площі такого материка, як Австралія. Сусідні водозбірні басейни відділені природною межею — вододілом. Вододілами зазвичай є гори або підвищення рельєфу.

Висновок 1. Кожна річка має витік, гирло, притоки.

3. Гірські та рівнинні річки

За характером течії розрізняють гірські та рівнинні річки. Рівнинні річки спокійні, з повільною течією, що робить їх зручними для судноплавства.

Гірські річки відрізняються швидкою течією. На таких річках часто трапляються водоспади. До найбільш відомих водоспадів світу належить Анхель (1054 м) у Південній Америці, Вікторія (120 м)у Африці, Ніаґарський (52 м) у Північній Америці, Іґуасу (80 м)в Південній Америці.

Найвищий водоспад в Україні — Учан-су (98 м) в Кримських горах (демонстрація слайдів).

Пороги — кам’янисті поперечні підвищення з твердих порідна дні річки. Пороги бувають як на рівнинних, так і на гірських річках.

Висновок 2. Особливості характеру річок та напрямок течії залежить від рельєфу місцевості, де вона протікає.

4. Найбільші річкові системи світу (робота з картою)

Практична робота № 7 (продовження)

Позначення на контурній карті річок: Дніпро, Дунай, Янцзи,Ніл, Амазонка, Міссісіпі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

1) Охарактеризуйте географічне положення Амазонки. Для цього визначте, де лежить її витік та в якому напрямку протікає головна річка, де розташоване гирло. Назвіть праві та ліві притоки.

2) Визначте, до яких океанів належать басейни річок: Хуанхе,Лена, Дніпро, Дунай, Міссісіпі, Ніл, Конґо, Волґа.

3) За фізичною картою України визначте, вододілом яких річок є гори Карпати.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Формулюють учні за допомогою питань учителя.

Що таке річка?

Назвіть та поясніть основні елементи річки та річкової долини.

Що таке річкова система? Річковий басейн?

Як розрізняються річки за характером течії?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника §48

2. Скласти п’ять тестових питань закритого типу до тексту параграфа.

3. Підготувати повідомлення про великі річки планети.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Головні річки світу

Річка	Материк	Довжина, км
Ніл — Каґера	Африка	6671
Амазонка — Укаялі	Південна Америка	6400
Янцзи	Євразія	6300
Міссісіпі — Міссурі	Північна Америка	6019
Маккензі — Піс	Північна Америка	4250
Єнісей — ВеликийЄнісей	Євразія	4102
Парана	Південна Америка	4380
Хуанхе	Євразія	4845
Меконґ	Євразія	4500
Амур	Євразія	4440
Конґо	Африка	4320
Лена	Євразія	4400
Ніґер	Африка	4160
Муррей — Дарлінґ	Австралія	3490
Об — Іртиш	Євразія	5410
Волґа	Євразія	3531
Інд	Євразія	3180
Євфрат	Євразія	3065
Сирдар’я	Євразія	3019
Іртиш — Ертіс	Євразія	4248
Брахмапутра	Євразія	2900
Юкон	Північна Америка	3700
Сан-Франсіску	Південна Америка	2800
Дунай	Євразія	2850
Оріноко	Південна Америка	2730
Колорадо	Північна Америка	2740
Дніпро	Євразія	2201

Найповноводніша річка світу — Амазонка. Площа, з якої вона збирає воду, сягає 7 млн км², а це майже дорівнює такому материку, як Австралія. В Амазонку впадає понад 200 приток завдовжки 3,1 тис. км кожна. До Атлантичного океану річка вносить6940 км³ води на рік.

Індійський Ґанґ має найбільшу серед річок світу дельту — майже 80 тис. км²! На цій площі можуть розміститися дві такі європейські держави, як, наприклад, Швейцарія.

Найпотужнішим, найбільшим (увага — не найвищим) водоспадом планети вважають Іґуасу, що розташований на річці Іґуасу на відстані 26 км від її впадіння в Парану. «Іґуасу» мовою індіанців гуарані означає «велика вода». Ця гігантська водяна підкова завширшки 2,7 км що секунди несе з 80-метрової висоти 12 866 т води або в середньому 39 м³/с, тобто 766 тис. т щохвилини чи понад 1 млн т за добу. Вінналічує 270 водоспадів і займає територію в 3 кілометри.

Найвищий водоспад світу — Анхель на річці Чурун у горах Венесуели в Південній Америці. Його висота — 1054 м. Цей водоспад був відкритий 1935 р. американським льотчиком Джеймсом Ейнджелом.

Найбільш відомий у світі — Ніаґарський водоспад — його висота всього 52 м. Водоспад розташовується на річці Ніаґара за 25 км від американського міста Баффало. Ніаґарський водоспад складається з двох водоспадів — Підкова (Канадський водоспад) і Американський водоспад.

Хуанхе — найкаламутніша річка у світі. Назва її в перекладі означає «жовта річка». В її річищі та гирлі, що майже цілком забиті наносами, накопичується величезна кількість мулу. На Хуанхе трапляються найстрашніші повені у світі. Під час повені 1931 р. там загинуло понад 3,5 млн осіб. Сьогодні плин Хуанхе контролюють величезні шлюзові ворота.

Дата:                              Урок №50                                              6 клас

Тема: ЖИВЛЕННЯ, ВОДНИЙ РЕЖИМ І РОБОТА РІЧОК

Мета: поглибити та систематизувати знання про річки; вдосконалювати практичні вміння складати характеристику річки за картами атласу; сприяти розумінню взаємозв’язку живлення та режиму річок і клімату території, якою вони протікають; розвивати вміння та навички спостерігати за об’єктами природи, узагальнювати матеріал, вибирати головне; виховувати бережливе ставлення до води, прагнення берегти природні багатства.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, фізична карта України, дидактичні картки.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади роботи річок,пояснювати залежність видів живлення та режиму річок від клімату;складати за допомогою карт атласу та підручника географічну характеристику річки за типовим планом.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель або учень показують на карті великі річки світу, учні за допомогою карток дають відповідь.

Прийом «Взаємоопитування»

Обмін тестовими питаннями, підготовленими вдома. Автори завдань перевіряють правильність їх виконання.

Прийом «Географічний практикум»

За фізичною картою України визначте висоту витоку та гирла Південного Бугу і Дністра. Зробіть висновок, відповівши на питання: чому річка завжди тече від витоку до гирла?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Один учень склав опис Дніпра так: «Дніпро — найбільша річка України. Витікає із Чорного моря і тече на північ, роздає на своєму шляху частину води іншим річкам і, нарешті, закінчується тоненьким струмочком десь на території Росії». Чи згодні ви з цими твердженнями?

Учні пропонують варіанти відповідей.

Учень виявився наполегливим і, коли однокласники логічно намагалися довести неправильність його опису, висловив такі міркування: «Дніпро — річка довга й широка. Якщо не з моря, то звідки ж у ній береться стільки води?» А й справді, звідки?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Живленнярічок

Заповнення схеми в зошиті

Види живлення річок

 

Висновок 1. Залежно від клімату річки живляться від різних джерел. Більшість річок мають мішане живлення.

2. Режим річок

Режим річки — закономірна зміна рівня й витрат води. Режим річки передусім залежить від її способу живлення.

Повінь — тривалий підйом рівня води в річці, викликаний основним джерелом живлення. На більшості річок України повінь відбувається на весні під час танення снігового покриву.

Паводок — раптове короткочасне підвищення рівня води. Паводки трапляються у будь-яку пору року після випадання сильних дощів або під час відлиг на річках.

Межень — період низького рівня води в річці.

Льодостав— період, коли річка замерзає.

Висновок 2. Режим річки визначається кліматом території, на якій розташований її басейн.

3. Режим річок України

Узимку для річок рівнинної частини України характерний льодостав з відносно низьким рівнем води. Навесні з таненням снігів наступає повінь. Улітку спостерігається низький рівень води — межень. Найбільш часто трапляються паводки на гірських річках Карпат та Криму після сильних злив.

4. Робота річок

Робота річок — це руйнування, перенесення і накопичення гірських порід.

Руйнівну роботу річок називають річковою ерозією.

Дельта — складена річковими наносами низовина в гирлі річки, прорізана розгалуженою мережею рукавів і проток.

Висновок 3. Кожна річка розмиває гірські породи, переносить та відкладає їх. Що швидша течія річки, то сильніша річкова ерозія.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Свої приклади»

Наведіть приклади річок з різними типами живлення.

Прийом «Географічний практикум» (робота в групах, заповнення дидактичних карток)

Завдання. Складіть характеристику однієї з річок (на вибір), користуючись планом у таблиці.

Назва річки	У якій частині якого материка протікає	До якого океану належить	Місце витоку	Куди впадає	Напрямок плину	Основні притоки	Режим та живлення

Прийом «Географічний крос»

Головна річка з усіма своїми притоками утворює... (річкову систему).

Регулярну зміну рівня та витрат води називають... (режимом річки).

Межа, що відокремлює річкові басейни,— це... (вододіл).

Річка Дніпро за характером течії... (рівнинна).

У більшості річок України повінь настає... (навесні).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Заключне слово вчителя

Річки постійно поповнюють свої водні запаси за рахунок живлення. Залежно від пори року та клімату річка поповнює воду з одного чи кількох джерел живлення.

Річки мають різний режим, що, як і живлення, багато в чому залежить від клімату території, на якій перебуває річковий басейн.

Рясні дощі або сніготанення можуть спричинити катастрофічні повені, паводки. Річки виконують три види роботи: руйнування, перенесення і відкладання.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника §49

2. За допомогою додаткових джерел інформації описати режим річки, що протікає у вашій місцевості.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

«Країною катастрофічних повеней» називають республіку Банґладеш у Південній Азії. За травень-вересень тут випадаєпонад80 % річної кількості опадів. У цей час тануть сніги в Гімалаях і випадають тривалі зливи в Непалі та на півночі Індії. Тому вся вода збігає в річки Ґанґ і Брахмапутру та їхні притоки. Вони виходять з берегів у своїх нижніх течіях і майже щорічно затоплюють 40–50 тис.км2 вельми густо населеної країни, завдаючи багато лиха.

Так, 1988 р. внаслідок мусонних дощів було затоплено переважну частину території Банґладеш, через що потерпіло понад 25 мільйонів мешканців. Було повністю зруйновано близько 600 тис. і пошкоджено до 1,5 млн будинків, 30 тис. км шляхів, знищено врожай на площі 1,5 млн га. За неповними даними, загинуло понад 15 тис.осіб.

У 1995 р. сильні дощі, що були принесені в Західну Європу циклонами з Атлантики, спричинили великі повені на річках. У нижніх течіях річки Вісла, Одер та Рейн вийшли з берегів, затопивши величезні території. Вода вирувала навіть на вулицях міст, примушуючи людей використовувати для пересування човни. Навесні2006 року у країнах Західної Європи деякі повені були спричинені таненням снігу.

Дата:                                    Урок №51                            6 клас

Тема: ОЗЕРА. ШТУЧНІ ВОДОЙМИ

Мета: формувати знання про озера та походження озерних котловин, ознайомити з особливостями штучних водойм; розвивати практичні вміння визначати географічне положення озер і водосховищ за картами атласу; виховувати бережливе ставлення до води.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Озера світу», контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть розкривати зміст поняття «озеро», називати різні типи озер та наводити приклади, знаходити та показувати на карті найбільші озера світу, пояснювати причини створення штучних водойм, виявляти позитивні та негативні наслідки їхнього створення.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна розминка» (без атласів і карти)

Де протікають річки: Волґа, Дніпро, Амур, Міссісіпі, Мюррей, Конґо, Амазонка, Ніл, Хуанхе, Янцзи, Інд, Ґанґ?

Прийом «Бліцопитування»

Згадайте, з яких частин складається гідросфера.

Які водні об’єкти належать до вод суходолу?

Чим озера відрізняються від річок?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Крім річок, найважливішими накопичувачами води на суші озера та штучні водойми. Озера іноді порівнюють з мініатюрними морями. Їхня форма, розміри, склад і походження надзвичайно різноманітні. Так, у пустелях Центральної Азії є дивовижні «блукаючі» озера, які змінюють своє місце розташування. Існують на Землі озера, заповнені не водою, а кислотою або гарячим асфальтом, а є озера з «мертвою» та «живою» водою — як у казці! Але все-таки головна цінність озер — це прісна вода. Озера можна створити штучно, тоді їх називають водосховищами. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про особливості озер, штучних водойм, з’ясуєте їхню роль у житті та господарській діяльності людини.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Щотаке озеро?

Прийом «Мозковий штурм», «всі разом»

Озеро — водойма, яка утворилася в природному заглибленні суходолу — озерній улоговині.

Озера належать до водойм з уповільненим стоком або безстічних.

Від моря озеро відрізняється відсутністю зв’язку з океаном. Озера займають близько 2,1 млн км2 (майже 1,4 % площі суходолу, за іншими джерелами — 1,8 %). Провідним фактором розподілу озер є клімат, тому їхнє поширенням азональний характер. В областях вологого клімату озер багато, вони повноводні та прісні. У посушливих районах озера мілководні, солоні, часто пересихають. Найбільшим озером світу за площею водної поверхні є Каспійське море(376 тис км2), а найглибшим — озеро Байкал (1620 м).

2. Типи озер

За походженням озерної улоговини виділяють тектонічні, залишкові, вулканічні, лиманні, загатні, льодовикові, карстові та інші озера.

Робота з підручником, атласом, презентацією

Складання таблиці «Типи озер за походження озерних улоговин»

Види озер	Утворення улоговини	Приклади

3. Найбільші та найглибші озера світу

Прийом «Картографічний практикум»

Знайдіть на карті найбільші озера світу (таблиця на слайді).

Назва	Країна	Поверхня, км²	Глибина, м
Каспійське	Росія — Іран — Казахстан — Азербайджан —Туркменістан	376 000	1025
Верхнє	Канада — США	82100	393
Вікторія	Кенія — Танзанія —Уґанда	69 463	80
Аральське	Казахстан — Узбекістан	51 100	61
Гурон	Канада — США	60 000	208
Мічіґан	США	57 800	281
Танґаньїка	Бурунді — Танзанія —Конґо — Замбія	31 986	1470
Байкал	Росія	31 500	1620
ВеликеВедмеже	Канада	30 000	137
Ньяса	Малаві — Мозамбік —Танзанія	28 878	706

80 % Аральського озера, відомого також під назвою Аральського моря, зникло в результаті меліорації.

Практична робота № 7 «Позначення на контурній карті озер»(продовження)

Позначте на контурній карті озера: Каспійське, Великі озера,Байкал, Вікторія.

4. Штучні водойми

Серед штучних водойм розрізняють водосховища, ставки, канали.

Водосховища — великі штучні водойми. Їх створюють у руслах річок за допомогою греблі, щоб створити великі запаси води, для врегулювання річкового стоку, роботи ГЕС, судноплавства.

Ставки — штучні водойми невеликих розмірів.

Береги водосховищ та ставків є місцями відпочинку. До водотоків зі штучним руслом належить судноплавні, водопровідні та зрошувальні (осушувальні) канали. Судноплавні канали з’єднують річкові або морські басейни, утворюючи водну транспортну систему (наприклад, Волґо-Балтійський, Суецький канали). Зрошувальні канали забезпечують водою посушливі сільськогосподарські райони (Північнокримський). Осушувальні — навпаки, для збору води на заболоченій території та відведення її (на північному заході України). Водопровідні канали слугують для передачі води в місця її споживання (Дніпро-Донбас).

Прийом «Географічний практикум»

а) Знайдіть на фізичній карті України найбільші водосховища. Визначте, з якою метою їх було створено.

б) Установіть позитивні й негативні наслідки створення водосховищ. (Робота в парах. Один учень визначає позитивні, другий негативні наслідки.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Бліцопитування»

Що називають озером?

Які умови необхідні для утворення озера?

Як різняться озера походженням озерних улоговин?

Чому одні озера прісні, а інші — солоні?

Навіщо люди створюють штучні водойми?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Прийом «П’ять речень» — «Мікрофон»

Передаючи по ланцюжку уявний мікрофон, учні п’ятьма реченнями формулюють висновки уроку.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника §50

2. Скласти п’ять запитань - «чомучок» до тексту параграфа.

3. Позначити на контурній карті України найбільші водосховища.

4. Об’єднатися в пари.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Байкал — найглибше озеро планети. Його глибина — 1642 м. Тут накопичено 23 тис.км3 води. В улоговину Байкалу можнавлити92 таких моря, як Азовське, а також воду всіх п’яти американських Великих озер, загальна площа яких у вісім разів більша за площу Байкалу. Сюди несуть свої води 336 річок, а витікає лише одна, але могутня річка Анґара. Улітку Байкал зменшує спеку навколишньої території, а взимку — пом’якшує суворі сибірські морози. В озері сформувався унікальний тваринний світ, якийналічуєпонад2,5 тис. видів, 75 % яких ніде, крім Байкалу, немає.

Найдовшим серед прісноводних озер є африканське озеро Танґаньїка. З півночі на південь воно простяглося на 670 км. Цікаво,що це озеро за своєю глибиною (1470 м) поступається лише Байкалу. Воно також скидового походження. Обидва озера дуже схожі за конфігурацією та розмірами. Подібно до Байкалу, Танґаньїка, приймаючи безліч річок, випускає лише одну. Але якщо Байкал замерзає взимку на п’ять місяців і ніколи не нагрівається вище за +12ºС,то Танґаньїка не охолоджується нижче за +23 С. До того ж, водив Байкал і вдвічі більше, ніж у Танґаньїці.

Озеро Самбар в Індії вісім місяців на рік буває солоним і чотири — прісним. Його площа — 160 км2. За час сильної восьмимісячної посухи з озера видобувають 200 тис. тонн кухонної солі. А з червня до жовтня через безперервні дощі вода в озері опріснюється.

Найбільш мертвим є не Мертве море, а озеро Смерті на острові Сицилія. На його берегах немає жодної билинки, а на ту, що потрапить в озеро, чекає неминуча загибель. Виявляється, що з дна озера б’ють два джерела концентрованої кислоти, які отруюють воду.

У Карпатських горах на території нашої країни поблизу міста Свалява Закарпатської області на висоті 700 м над рівнем моря біля селища Синяк є однойменне озеро. Розчинені в ньому сполуки Сульфуру (сірки) надають воді інтенсивного блакитного забарвлення.

На території Волинської області України поблизу стародавнього Оконська Маневицького району є невеличке озеро з надзвичайно прозорою водою. Озеро ніколи не замерзає. Температура води в ньому не змінюється протягом року і становить +9 ºС. Оконська криниця має карстове походження. Підземні води під значним тиском вириваються з її дна у вигляді своєрідних гейзерів.

У пониззі Дунаю є найбільше в Україні  прісноводне озеро Ялпуг,сполучене з озером Кугурлуй, з якого витікає кілька невеликих річок — приток Дунаю. Одна з них — Велика Ріпіда. Під час повені,коли рівень води в Дунаї стає вищим за рівень витоку Ріпіди, вона несе свою воду з Дунаю в ці озера.

У Східній Африці є озеро, яке називають «каструлею». Воно лежить неподалік від вулкана Кітуро. Під час виверження лава стікає в озеро, вода в ньому закипає, і риба та водорості варяться.

Саме в ці дні озеро перетворюється на гігантську «каструлю». Коли виверження вулкана вщухає,мешканці виловлюють рибу, що зварилася в озері.

Дата:                                       Урок №52                         6 клас

Тема:БОЛОТА

Мета: формувати знання про болота, їхнє утворення, походження, поширення; сприяти розумінню корисності боліт, їхньої ролі в природі;розвивати вміння та навички знаходити необхідну інформацію, готувати повідомлення відповідно до заданих критеріїв, сприяти набуттю публічного виступу, організації групової роботи; виховувати почуття відповідальності, взаємодопомогу, толерантність,екологічну культуру.

Обладнання: підручники, атласи, дидактичні картки, комп’ютер, мультимедійна презентація «Болота».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати суттєві ознаки поняття «болото»; виділяти відмінності між низинними, верховими та перехідними болотами; пояснювати роль боліт у природі.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна розминка» — «Так — ні»

Учитель (учень) загадує назву одного географічного об’єкта, учні за допомогою навідних запитань намагаються розгадати його.

Обмін «чомучками» (робота в парах)

Обмін запитаннями, підготовленими вдома.

Загадки

Стоїть корито, повне води налито. (Озеро)

Навкруги вода, а з питвом — біда. (Море)

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Річка)

ІIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наша мандрівка дивовижною країною під назвою «Гідросфера» продовжується. Ми вже просолилися хвилями безмежних просторів океанів, пронеслися порогами бурхливих річок, помилувалися блакиттю численних озер. А сьогодні вирушаємо в мандрівку до...

Я пропоную вам відгадати назву цієї складової поверхневих вод гідросфери, прослухавши загадку:

Мене завжди боялись люди:

То лишаєм мене прозвали.

То дух і в злих в мені шукали.

Та все ж в природі я безцінне:

Даю початок я струмкам,

Вологу милим озерцям,

Торф я і добрива — людям.

Якщо мене ви упізнали,

Скажіть про це, щоб усі знали.

Ви здивувалися? Що це за мандрівка болотами? У багатьох людей навіть слово «болото» спричиняє жах. Запевнюю вас, після нашого уроку ваше ставлення до боліт зміниться.

Пропоную спочатку подивитися презентацію «Болота».

Методичні поради: на слайдах є зображення та підписи, але нема коментарів.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Методичні поради. Усі групи отримають картки з однаковими питаннями.

Завдання 1. За допомогою тексту підручника та презентації, що була переглянута, потрібно підготувати коментарі до слайдів (не більше трьох речень до кожного питання).

Що таке болото? Які умови потрібні для утворення боліт?

Які бувають типи боліт за живленням?

Де поширені болота?

Які рослини та тварини мешкають на болотах?

Яке значення мають болота для навколишнього середовища?

Завдання 2. Напишіть вірш — синквейн (сенкан) про болото.

Методичний коментар. Дидактичний синквейн отримав розвиток у практиці американської школи як ефективний метод розвитку образної мови. Написання синквейна є формою вільної творчості, що вимагає вмінь знаходити в інформаційному матеріалі найбільш істотні елементи, робити висновки, коротко їх формулювати.

Синквейн(сенкан) — це вірш, що складається з п’яти рядків. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (зазвичай це іменник). Другий рядок — це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники). Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (зазвичай це дієслова). Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова,у ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Наприклад:

Болото...

Топке, вологе...

Живить, накопичує,оберігає...

Болото природі дуже потрібно!

Комора!

Виступи групі з коментарями до презентації

Конкурс синквейнів

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Тест «Болота»

Учні виконують індивідуально, завдання на слайді.

1. Болота є частиною:

А Світового океану;Б вод суходолу;В штучних водойм;Г вод атмосфери.

2. В Україні найбільше боліт:

А на Поліссі;Б в Карпатах;В Криму;Г на сході.

3. Які болота мають найбільший шар торфу?

А Низинні;Б верхові;В перехідні;Г мохові.

4. Що є причиною заболочення території?

А Прохолодний клімат;Б низовинний рельєф;

В дощі;Г надмірне зволоження.

5. Яке головне джерело живлення мають верхові болота?

А Атмосферні опади;Б підземні води;В річковий стік;Г несправний водогін.

6. Що є основною причиною утворення низинних боліт?

А Близьке залягання до поверхні ґрунтових вод;Б вихід джерел на поверхню;

В випадання дощів;Г зростання вологолюбних рослин.

7. Яка корисна копалина накопичується в болотах?

А Вугілля;Б крейда;В торф;Г вапняк.

8. Яка рослина є типовою для боліт Українського Полісся?

А Суниця;Б журавлина;В полуниця;Г малина.

9. Який птах є типовим для боліт у пониззях Дніпра?

А Рябчик;Б глухар;В чапля;Г куріпка.

10. Яку функцію виконують болота?

А Дають початок річкам і струмкам;

Б накопичують вологу;

В є середовищем проживання своєрідних організмів;

Г усі вищевказані відповіді правильні.

11. До яких наслідків призводить осушування боліт?

А Знижується рівень ґрунтових вод;Б підвищується вологість місцевості;

В пом’якшується клімат;Г зменшуються посухи.

12. Який гідрографічний об’єкт може перетворитися на болото?

А Море;Б озеро;В річка;Г океан.

Самоперевірка

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Б	А	А	Г	А	А	В	Б	В	Г	А	Б

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Обговорення результатів роботи, оцінювання.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника §51

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

У надрах боліт утримується в п’ять разів більше прісної води,ніж у всіх річках світу.

В Україні найбільше низових боліт. Найбільші з них утворилися на Поліссі, в долині Дніпра та його приток, плавнях Дунаю.

Найбільше верхове болото в Україні розташоване в Карпатах —у зниженні на Полонинському хребті на висоті близько 1800 м.

Найбільше болото на земній кулі — Васюганське — розташоване в Росії. Площа болота 53 тис. км2 (для порівняння: площа Швейцарії — 41 тис. км2), протяжність із заходу на схід — 573 км, з півночі на південь — 320 км. Васюганське болото виникло 9 тис. років тому,займало площу «всього» в 45 000 км2 і складалося з 19 окремих ділянок. Дотепер усі 19 раніше самостійних боліт перетворилися на один величезний масив, і про це цей далеко не закінчений. Встановлено, що зростання трясовини продовжується і зараз. Болота є основ ним джерелом прісної води в регіоні (запаси води — 400 км2),тут розташовано близько 800 тисяч невеликих озер, безліч річок беруть початок з болота.

Болота поглинають частки пилу, який у безвітряну погоду пересувається в напрямку нижчої температури. А температура над поверхнею боліт завжди нижча, ніж навколо. Один гектар боліт може «проковтнути» до трьох тонн пилу!

Болота очищають воду від отруйних речовин та хвороботворних мікробів.

Саме на болотах досі росте єдиний на землі релікт льодовикової епохи, ще одна комахоїдна рослина — товстянка альпійська. А те, що збереглося в торфі, доходить до наших днів у первісному вигляді.

У торфі знаходять відбитки скелетів дивовижних тварин та химерних видів рослин. Якби на Землі не було боліт, ми б не дізналися,що в Ґренландії і на Шпіцбергені колись росли магнолії і пальми.

Дата:                                  Урок №53                                  6 клас

Тема:ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

Мета: формувати знання про льодовики та їхні різновиди; продовжити розвиток умінь працювати з картами атласу, визначати географічне положення об’єктів; сприяти розумінню процесів утворення льодовиків і вічної мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети; розвивати допитливість до нових відкриттів, вміння порівнювати природні явища; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, потребу в пізнанні нового.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, схеми, рисунки,фотографії, відеосюжет «Утворення льодовиків».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть розкривати зміст понять «льодовик»,«багаторічна мерзлота», пояснювати різницю між покривними та гірськими льодовиками, причини утворення гірських та покривних льодовиків, багаторічної мерзлоти; називати та показувати на карті райони утворення покривних та гірських льодовиків.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

У яких агрегатних станах може перебувати вода?

За яких умов опади випадають та накопичуються у вигляді снігу та криги?

Де на Землі найбільш сприятливі умови для накопичення твердих опадів?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Чи знаєте ви, де оберігаються основні запаси прісних вод на Землі? Не в річках, і не в озерах, а в льодовиках, які на сьогодні займають 11 % суші. Вода в льодовиках ніби «законсервована» на випадок зміни кліматичних умов. Настало похолодання — площа льодовиків збільшилась. У льодовиковий період покриви льоду займали майже1/3 суші! Унаслідок потепління, наприклад сьогодні, площа льодовиків скорочується. Що ж являють собою льодовики? Які процеси регулюють зміну їхньої площі? Чи можливий на Землі новий льодовиковий період? Відповісти на ці запитання ви зможете сьогодні на уроці.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Що таке льодовик

Льодовик — природне скупчення льоду атмосферного походження на суші.

У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води планети, у них міститься більше 70 % запасів прісної води на Землі.

Льодовики займають близько 11 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2. Найбільший льодовик Землі — Антарктичний, середня потужність якого — 2300 м.

Гляціологія — наука, що вивчає льодовики.

Снігова лінія — це умовна межа, над якою температура повітря є нижчою за 0 ºС та відбувається накопичення снігового покриву.

Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище від снігової лінії.

Висновок 1. Утворення і розвиток льодовиків на Землі є результатом взаємодії компонентів атмосфери, гідросфери та літосфери. Основна причина виникнення та існування льодовиків — клімат, тобто додатний сніговий баланс і тривалий період існування від’ємних температур повітря.

2. Покривні та гірські льодовики

За районами утворення розрізняють гірські та покривні льодовики. Гірські утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики лежать у Гімалаях, на Памірі,Тянь-Шані. До покривних належать льодовики Антарктиди, Ґренландії, деяких інших островів. Льодовики є на всіх континентах,крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з Ґренландією — 12,5 %.

Айсберги — величезні брили льоду, що відкололися від льодовика і плавають в океані.

Висновок 2. Льодовики поширені на всіх материках, крім Австралії.

3 Роль льодовиків

Прийом «Географічний практикум» (робота в парах)

За текстом підручника установіть та сформулюйте роль льодовиків у природі планети.

·        Льодовики є регуляторами співвідношення суходолу та океану.

·        Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся би приблизно на 60 м.

·        Льодовики є регуляторами стоку річок. Талі води льодовиків компенсують нестачу вологи під час посушливого періоду.

·        Льодовики впливають на погоду і клімат всієї планети.

·        Унаслідок руху льодовиків утворюються льодовикові відклади та форми рельєфу.

·        Льодовики можуть бути причиною несприятливих процесів і явищ, зокрема спричинювати катастрофічні повені і селі.

4 Багаторічна мерзлота

Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі. Багаторічна мерзлота утворюється в районах із холодним кліматом, де товщі гірських порід не встигають повністю розмерзнутися за теплий період.

Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — лежить у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.

У районах, де поширена багаторічна мерзлота, дуже важко вести будівництво. Під будівлями товщі мерзлих порід починають відтаювати та деформуватися, що може призвести до катастрофічних наслідків. Разом з тим у багаторічній мерзлоті, як у природному холодильнику, збереглися викопні рештки давніх тварин та рослин,зокрема мамонтів.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

За картами атласу визначте райони найбільшого поширення гірських та покривних льодовиків.

Бесіда

Що таке снігова лінія? Від чого залежить її висота?

Чому в Українських Карпатах та Кримських горах немає льодовиків?

Як змінюється площа льодовиків у періоди загального потепління або похолодання на Землі?

Чому будівництво в районах з багаторічною мерзлотою має певні особливості?

Чому райони поширення багаторічної мерзлоти цікавлять палеонтологів?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Відповіді на питання, поставлені на етапі мотивації.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст  підручника §52

2. Позначити на контурній карті території, де поширені найбільші гірські та покривні льодовики.

3. Розпочати підготовку до КВК, що відбудеться через один урок:сформувати дві команди гравців по шість-сім учнів та дві команди уболівальників, підготувати для команд емблеми та назви,пов’язані з водою.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Найбільшу кількість води «доливають» у Світовий океан льодовики Арктики й Антарктики — 250 км³. Відбувається це внаслідок потепління клімату нашої планети, що спостерігають останнім часом.

Загальна маса айсбергів, що відокремлюються від шельфових льодовиків Антарктиди, становить 1,5 трлн т, а тих, що утворюються в Арктиці,— 250 млрд т. Загалом, за підрахунками вчених, маса айсбергів, які плавають у водах Світового океану, становить колосальну цифру — 7 трлн 650 млрд т.

Найбільший з айсбергів, який був зафіксований 1956 р., мав приблизно 385 км завдовжки та 111 км завширшки, а площу — 31 тис. км2.Середня тривалість існування айсбергів — близько чотирьох років.

Гірські льодовики рухаються значно швидше, ніж покривні. Кавказькі льодовики спускаються за добу в середньому на 5–10 см,альпійські — на 10–40 см, памірські — на 60–80 см. «Найбільш швидкохідними» є льодовики Тянь-Шаню: вони просуваються на метр за добу.

На Памірі простягся величезний льодовик Федченка. Його довжина перевищує 70 км, а ширина дорівнює 1700–3100 м. Якби льодовик раптом розтанув, то в Центральній Азії розлилося б море величиною, як Аральське. На льодовику багато років працюють зимівники-дослідники. Відважні спостерігачі щоденно стежать затим, що відбувається на цій найбільшій річці гірського льоду. Їхня робота дуже важлива: льодовики — гігантські «кухні погоди», що впливають на клімат значних за площею областей. Науково-дослідні станції працюють на багатьох льодовиках планети. Багаторічна мерзлота створює особливі умови для рослинності, зокрема умови фізіологічної сухості. Холодна вода з мерзлоти недоступна для коріння рослин. Коріння дерев не може заглиблюватися вертикально. Воно розвивається вище мерзлоти, горизонтально. Дерева з поверхневою горизонтальною кореневою системою погано тримаються в ґрунті. Вітри часто вивертають їх з корінням. У тайзі, де поширена багаторічна мерзлота, часто трапляється ділянки вітровалів.

Дата:                                  Урок №54                6 клас

Тема: ПІДЗЕМНІ ВОДИ.

ЗНАЧЕННЯ ВОД СУХОДОЛУДЛЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ

Мета: формувати знання про підземні води та умови утворення підземних вод, актуалізувати знання про властивості гірських порід та властивості води, сприяти розумінню ролі води у життєдіяльності людини; розвивати вміння працювати з навчальним матеріалом, аналізувати його, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до водних багатств, екологічну культуру.

Обладнання: атласи, підручники, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Підземні води», дві лійки з піском та глиною.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть розкривати зміст поняття «підземні води», називати суттєві ознаки різних типів підземних вод, оцінювати роль води для життєдіяльності людини, вплив людини на різні частини гідросфери.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна розминка» (без атласів) — «Світлофор»

Учитель називає гідрологічні об’єкти, учні за допомогою карток повідомляють свої відповіді.

Прийом «Експрес-тест»

1. Місце впадіння річки в іншу річку, озеро, море, океан — це:

А виток; В вододіл;Б гирло; Г водоспад.

2. Верхові болота переважно живляться:

А атмосферними опадами; В водопроводом;

Б підземними водами; Г водами річок.

3. Переважна частина сучасних льодовиків лежить:

А у районі екватора; В у помірних широтах;

Б у районі тропіків; Г за полярними колами.

4. У горах льодовики утворюються:

А вище за снігову лінію; В на рівні снігової лінії;

Б нижче за снігову лінію; Г повсюди.

5. У Північній півкулі основна маса покривних льодовиків зосереджена:

А в Антарктиді; В у Ґренландії; Б у Гімалаях; Г у Карпатах.

Прийом «Проблемне питання»

Яке значення льодовиків у природі Землі?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Ви вже знаєте про те, що вода — мандрівниця. Здійснюючи свій великий кругообіг, вона весь час змінюється, перетворюючись то на прозору легку пару, то на крихітні крапельки води, то на льодовики. З нею трапляється багато різноманітних пригод, і вона навдивовижу старанна — завжди трудиться!

Вода знайшла собі роботу й під землею. Невпинною працею маленьких крапельок створено цілий світ печер, підземних ходів і пустот. Завдякисвоїйунікальнійздатностіпросочуватисяміжчастинкамигірськихпорід, вона утворює підземні струмки, річки, величезні сховища найчистішої прісної та частково мінералізованої лікувальними солями води. У води під землею є «помічники» — гірські породи, одні з яких пропускають воду, другі затримують, а треті можуть розчинятися в ній. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь проводу, що прихована від зору, але відіграє винятково важливу роль у забезпеченні людей життєво важливим напоєм.

До того ж, завершуючи вивчення теми «Гідросфера», ми підсумуємо знання, що підтверджують значення вод гідросфери для життя та господарської діяльності людей.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Водопроникні та водостійкі гірські породи

Демонстрація досліду з піском та глиною

У лійку з піском та в лійку з глиною наливають воду.

Висновок 1. За здатністю пропускати воду гірські породи поділяють на водопроникні та водотривкі.

2. Підземні води

Підземними називають усі води, які залягають у верхніх шарах земної кори в рідкому, твердому та газоподібному стані. На підземні води припадає близько 23 % всієї прісної води на Землі. Більша частина підземних вод утворюється внаслідок просочування в глибину Землі атмосферних опадів або конденсації водяної пари безпосередньо в ґрунті.

3. Типи підземних вод

Прийом «Географічний практикум»

Перегляд презентації «Підземні води»

Заповнення таблиці в зошитах

Основні типи підземних вод

Тип підземних вод	Умови утворення	Живлення	Господарськевкористання
Ґрунтові води	Утворюються на першому від поверхні водостійкому шарі	Атмосферні опади, підтікання водоводів	Використовується як питна вода (будування колодязів), однак якість оди може бути поганою через близькість до поверхні
Міжпластові води	Утворюються між двома водостійкими шарами	Атмосферні опади	Використовуються для водопостачання, Вирізняються високою якістю; мінералізовані води використовують для лікування

Висновок 2. За умовами залягання розрізняють ґрунтові та міжпластові підземні води.

3. Значення підземних вод

·        Регулюють рівень води в річках і озерах;

·        використовуються для водопостачання населених пунктів, промислових підприємств, зрошення полів;

·        мінеральні та термальні води використовують з лікувальною метою.

4. Значення та охорона вод суходолу

Прийом «Мозковий штурм»

Пошук відповіді на питання: у чому полягає значення вод суходолу для природи та людини? Води суходолу:

·        є джерелом питної води;

·        використовуються для зрошення сільськогосподарських угідь;

·        є джерелами отримання енергії;

·        використовуються як шляхи сполучення;

·        є джерелами мінеральних та біологічних ресурсів.

Головною проблемою використання вод суходолу є їх нестача та забруднення.

Висновок 3. Вода дедалі стає ціннішою речовиною. Її потрібно використовувати раціонально.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Чомучка»

Чому одні гірські породи пропускають воду, а інші — ні?

Чому між шарові підземні води зазвичай вирізняються високою якістю?

Чому рівень ґрунтових вод не залишається постійним?

Чому ґрунтові води в містах іноді навіть можуть затоплювати підвали будинків?

Чому підземні води слід витрачати дуже економно?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя

У порах, тріщинах гірських порід і пустотах земної кори містяться підземні води. Чергування водопроникних і водостійких шарів у земній корі зумовлює розташування підземних вод на різних рівнях. Розрізняють ґрунтові та міжпластові води. Води суходолу,зокрема підземні, мають важливе значення для життєдіяльності людей, тому використовувати їх слід бережливо.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника §53,54

2. Повторити тему «Гідросфера».

3. Продовжити підготовку до КВК: командам придумати чотирирядковий вірш-вітання, скласти на аркуші формату А3 кросворд із десяти питань з теми «Гідросфера», три питання - «чомучки» команді - суперниці; уболівальникам — скласти по три загадки за темою «Гідросфера».

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

У деяких країнах (Саудівська Аравія, Мальта, Данія та ін.) підземні води — єдине джерело водопостачання, в інших — основне його джерело. У Тунісі їхня частка становить 95 % усіх вод, що використовуються, у Бельґії — 85 %, у Нідерландах, Німеччині, Марокко — 75 %. Такі великі міста, як Мінськ, Вільнюс, Єреван, Тбілісі, Уфа, використовують тільки підземні води.

Промислові підприємства часто використовують для своїх потреб підземні води. Тільки в Москві заводи та фабрики мають на своїй території понад 400 артезіанських свердловин.

У країнах із посушливим кліматом підземні води використовують також для зрошування. Ними зрошується третина всіх поливних земель у світі, 45 % — у США, 58 % — в Ірані, 67 % — в Алжирі. Зрошувальне землеробство в Індії використовує практично тільки підземні води.

У такому посушливому районі земної кулі, як пустеля Сахара, під товщею пісків на глибині 2300 м нещодавно відкрили водоносні горизонти площею 900 тис. км2. Вважають, що з відти можна що дня відкачувати 100 млн м³ прісної води. Цього достатньо, щоб за кілька років перетворити більшу частину пустелі на квітучий сад. Величезний підземний басейн виявлено також у надрах Австралії, Західносибірської низовини, Казахстану.

Україна надзвичайно багата на мінеральні води. На її території існує понад 500 джерел мінеральних вод, на базі яких функціонує 50 курортів і близько 48 заводів з розливання мінеральних вод. Далеко за межами України відомі такі води, як «Миргородська»,«Свалява», «Поляна Квасова», «Луганська», «Нафтуся» та ін. Найвідомішим курортом мінеральних вод на Харківщині є «Бермінводи» — бальнеологічна оздоровниця міждержавного значення. Одним із найвідоміших мінеральних джерел Криму є Аджи-Су або,як його ще називають, Чорні Води. Аджи-Су виходить на поверхню трьома джерелами, розташованими досить близько одне від одного. Одне із джерел дає чисту прісну воду, інші два, що залягають на18 і 45 м нижче від нього, не тільки гірко-солоні на смак, але й містять значну кількість газу.

У 2030 р. половина світового населення буде жити під загрозою водного дефіциту. Тільки в Африці до 2020 р. через зміни клімату в цій ситуації опиниться від 75 до 250 млн. осіб. Нестача води в пустельних і напівпустельних регіонах викличе інтенсивну міграцію населення. За оцінками експертів, поміняти місце проживання будуть змушені від 24 до 700 млн. осіб. У 2000 р. дефіцит води у світі оцінювався в 230 мільярдів кубометрів на рік. А до 2025 року намне вистачатиме води в десять разів більше: до двох трильйонів кубометрів на рік.

Дата:                                        Урок №55                                    6 клас

Тема:КВК  «ГІДРОСФЕРА».

Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання з теми «Гідросфера»; вдосконалювати вміння використовувати набуті знання на практиці,у нестандартних ситуаціях; розвивати пізнавальний інтерес, комунікабельність, колективізм; виховувати відповідальність, толерантність.

Обладнання: настінна карта півкуль, фізична карта України, аркуші паперу формату А3, маркери, кросворди, емблеми команд.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Форма проведення: КВК.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОЧАТОК ГРИ

Представлення команд і журі

Вітання команд, розшифрування емблеми команди

IIІ. ХІД ГРИ

Розминка

Питання ставить учитель (ведучий-учень), працює вся команда.

Картою користуватися не можна. Час на обмірковування відповіді — 5 секунд. Ціна правильної відповіді — 1 бал.

Запитання команді «Айсберг»

1. Материк, що омивається водами лише Індійського і Тихого океанів.

2. Океан, який не омиває Антарктиди.

3. Найбільший материк.

4. Океан, що омиває Австралію із заходу.

5. Материк, що омивається всіма океанами Землі.

6. Материк, що був відкритий останнім.

7. Океан, який омиває всі материки, крім Африки.

8. Найбільший острів на Землі.

9. Океан, який зовсім не виправдовує своєї назви.

10. Протока між Південною Америкою та Антарктидою.

Запитання команді «Гейзер»

1. Третій за величиною материк Землі.

2. Океан, що омиває Північну Америку зі сходу.

3. Найменший материк Землі.

4. Океан, назва якого пов’язана з назвою країни, береги якої він омиває.

5. Материк, який екватор перетинає у північній частині.

6. Материк, який майже цілком розташований за полярним колом.

7. Другий за величиною океан.

8. Найбільший півострів на Землі.

9. Океан, що омиває Австралію зі сходу.

10. Протока між Африкою та Європою.

«Домашнє завдання»

а. Конкурс «Чомучка»

Команди ставлять одна одній по три запитання. Час на обмірковування відповіді — 1 хв. Ціна правильної відповіді — 2 бали.

б. Конкурс «Загадка»

Уболівальники ставлять командам загадки з теми «Гідросфера».

Час на обмірковування відповіді — 30 с. Ціна правильної відповіді — 1 бал.

в. Конкурс «Кросворд»

Команди обмінюються кросвордами та розгадують їх. Ціна кожної правильної відповіді — 1 бал. Час на виконання — 5 хв.

Команді, що розв’язала кросворд першою, не припустившись при цьому помилок, додається два призових бали.

Поки команди розв’язують кросворди, проводиться конкурс уболівальників.

Конкурс уболівальників

Правильна відповідь — 1 бал. Якщо команда уболівальників не може відповісти, то відповідають уболівальники суперників, заробляючи додаткові бали.

Запитання уболівальникам команди «Айсберг»

1. Як називається море без берегів? (Сарґасове)

2. Найбільше за площею прісноводне озеро. (Верхнє)

3. Початок річки. (Витік)

4. Яке море найбільш солоне? (Червоне)

5. Причина утворення цунамі. (Землетруси в Океані)

Запитання уболівальникам команди «Гейзер»

1. Як називається річка, що витікає з озера Байкал? (Анґара)

2. Озеро, що складається з двох частин, в одній з яких — вода прісна, а у другій — солона. (Балхаш)

3. Вихід підземних вод на поверхню. (Джерело)

4. У якому морі не можна потонути? (У Мертвому)

5. Основна причина утворення океанічних течій. (Постійні вітри)

Конкурс капітанів

Запитання капітанам пропонують у закритих конвертах, які вони вибирають самі. Правильна відповідь — 3 бали.

·        Під час просування до Північного полюса багато хто з мандрівників прагнув «взяти лід у союзники». Як вирозумієте цей вислів?

·        Відомий учений-кліматолог А. І. Воєйков назвав течії Світового океану «опалювальною системою планети». Поясніть зміст цього висловлювання.

Конкурс «Хто більше?»

Завдання командам. За 2 хв на аркуші паперу (можна на дошці) сформулювати як найбільше проблем, що виникають унаслідок господарського використання вод людиною, та можливих шляхів їхнього розв’язання.

Кожна пара відповіді (проблема — шлях розв’язання) — 2 бали.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

Поки журі підбиває підсумки, командам пропонують заповнити аркуш самооцінювання.

Література

1.     Атлас фізичної географії/ Хосе Тола; пер. Вісп. В Шовкун. Х.: Вид-во «Ранок».  996 с.: іл..

2.     Географія в опорних таблицях та картосхемах. Повний повторювальний курс, підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації / За ред.. С.Г. Коберника.Камянець-аодільський: Абетка,2011. 312с.

3.     Географія : підруч. Для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Ю.Пестушко, Г.Ш. Уварова. – К . : Генеза. 2014.  256с.

4.     Географія: И\Тести. 6- 10 класи: Посібник / Автори – укладачі: Безуглий В.В., Дук Н.М. К.: ВЦ «Академія», 2008. 448с.

5.     Довгань Г.Д. Усі уроки географії у 6 класі.  Х. Вид. група «Основа» , 2006.  288 с.

6.     Загальна географія. 6 клас: розробки уроків/ С.Л. Капіруліна, О.Г.Бородовська.  Х. : Видавництво «Ранок» , 2014.  352 с.

7.     Загальна географія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова.  К.:Генеза, 2006. 240 с.: іл.

8.     Коберник С. Г. Методика викладання географії в  школі : Навчально-методичний посібник.  К. Стафед – 2, 2000.320с.: іл., картосхеми

9.     Коберник  С. Г., Коваленко Р.Р. Географія: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів: Навчально-методичний посібник.  Видання друге , доповнене.  К.: Літера ЛТД, 2008. 512 с.

10.  Міронець Л. Створення та використання комп’ютерних    презентацій під час викладання біології.//Рідна школа.2008.-  №1,2.-с.40-42.

11.  Шкільний курс географії в тестах / О.Є. Шматько, В.Ф. Вовк. Х.: Вид-во «Ранок», 2014.448с.